Вступ. Нещодавно до нас звернувся Л.У.Полосенко, у недалекому минулому завідувач районним краєзнавчим музеєм, щодо незаконного, на його думку, звільнення з посади. Тема делікатна, до того ж, ми не маємо компетенції вирішувати, хто правий в даній ситуації (на це є суд, куди й звернувся з позовною заявою Л.У. Полосенко ), але з'ясувати позиції сторін - в наших силах. Тим більше, що справа стосується людини, яка має великий стаж трудової діяльності - 49.7 років, багато років відпрацювала на педагогічній ниві, відома своїми проукраїнськими поглядами: Л.У.Полосенко - один з активістів Народного Руху, Української народної партії в нашому районі.
В чому ж суть конфлікту?
Л.У.Полосенко 12.05.2005 року був призначений на посаду доглядача музейних експонатів Олевського районного краєзнавчого музею (посада «директор» чи «завідувач» у штатному розпису відділу культури і туризму відсутня - по причині економії коштів) і пропрацював на цій посаді 5 років і 7 місяців. 25 лютого 2011 р. його було звільнено із займаної посади за результатами атестації, проведеної 28 грудня 2010 р., по причині невідповідності займаній посаді, відсутності відповідної освіти та досвіду роботи.
Позиція Л.У.Полосенка
З такими висновками атестаційної комісії Л.У.Полосенко не погодився і подав позовну заяву до суду, в якій зазначив, що атестація проведена з порушеннями, а саме:
«1. Про її проведення мені не повідомили, хоча згідно положення про атестацію працівників культури «строки, графік проведення атестації, перелік орієнтовних питань ...доводиться до відома працівника...не пізніше ніж за місяць до її початку» .3 характеристикою ознайомили в день атестації, а не за два тижні до її проведення
2.Основним приводом до негативної оцінки атестаційної комісії є невиконання попередніх рекомендацій - розробити екскурсії по музею, хоча мої посадові обов'язки - не екскурсовода, а музейного доглядача який повинен зберігати й охороняти музейні експонати, що я й робив.
3. Атестацію я вважаю лише приводом до звільнення, а головними причинами мого звільнення являються «не ті погляди» і мій пенсійний вік. На мене здійснювався тиск з тим, щоб я добровільно написав заяву про звільнення, але я відмовився, так як відповідно до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» - «забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу з мотивів пенсійного віку».
4. Щодо відсутності досвіду роботи, то хочу нагадати що я з 1979 по 1986 рр. працював відповідальним секретарем Олевської районної організації товариства охорони пам'яток історії та культуру».
На підставі викладеного позивач просить суд скасувати рішення атестаційної комісії, відмінити наказ про звільнення та відновити його на попередній посаді, крім того - стягнути з винуватців кошти в сумі 50 тис. гривень за нанесення моральної шкоди, що призвело до стресів і втрати здоров'я позивача.
Позиція членів атестаційної комісії
Г.І. Л у к' я нчук, головний спеціаліст відділу культури і туризмі РДА, секретар атестаційної комісії:
«Якщо Л.У.Полосенко незгодний з рішенням атестаційної комісії, вважає її некомпетентною - хай би оскаржив її рішення у 2- тижневий термін в атестаційну комісію вищого рівня, але він апеляції не подавав.
Л.У.Полосенко у нас вважався доглядачем, але згідно посадових обов'язків повинен був виконувати всі обов'язки завідувача музеєм: з цим він погодився при прийомі на роботу. Тобто до його обов'язків належала підготовка і проведення екскурсій. Але рівень цих екскурсій був дуже низький, немає наукового підходу - про що свідчать і рецензії спеціалістів обласного краєзнавчого музею. Так що ніякої упередженості немає і політичні погляди тут ні до чого.
Він вважав себе самостійним, ніколи не реагував на зауваження керівників відділу культури, три роки говорилось про необхідність оновлення написів в музеї, про їх доповнення, але зроблено дуже мало».
Шимко В.П., голова профкому працівників культури району:
«Не можна говорити, що Л.У. Полосенко зовсім не працював: він зібрав багато експонатів зокрема, в зал старожитностей, але серед чимало однакових і немає потреби всі їх тримати в залі. Відсутня систематизація експонатів
Ми постійно говорили йому про необхідність оновлення написів в музеї. Але багато їх як не було - так і немає зараз. Державні символи - прапор і герб - розташовані окремо.
Просили поновити застарілий стенд про культуру району де вказано, що в районі «є 48 кінотеатрів») - він цього не зробив, лише повісив свою фотографію з підписом «директор краєзнавчого музею, 2005 р. - 201. р », хоча такої посади немає.
Ніхто не проти, щоб людина працювала... Але людина, як механізм, іноді зношується, спрацьовується. І якщо планка роботи не піднімається, а йде донизу, то необхідно приймати рішення...»
О.С.Ковальчук, заступник голови РДА:
«Я не можу детально говорити, бо не входив до складу атестаційної комісії. У мене не було часу вникати в роботу музею, але те, що я побачив за один раз - цього достатньо, щоб говорити про те, що відділ культури поступив правильно.
Є потреба у кардинальному покращенні роботи музею - з нього можна робити картинку, а не пилозбірник. Необхідно щоб працювала людина, яка б займалася пошуковою роботою...»
Від редакції.
Звільнення з робот - тонка тема особливо, якщо це стосується пенсіонера. В умовах кризи, безробіття чимало людей категоричні у своїх висловлюваннях - хай би йшли «вони відпочивати>, звільняючи дорогу молодим. Але пенсіонери мають право працювати без обмеження віку і їх права захищені законом. Чи були порушені норми закону у даному випадку - вирішить суд (відбулось вже два судових засідання).
