Після розгляду письмових звернень жителів міста і прийняття депутатами міської ради рішення про встановлення пам'ятного знака з нагоди 70-ліття Олевської республіки місцеві комуністи назвали депутатів неофашистами.
Хочеться нагадати, панове комуністи, як ваші попередники спільно з фашистами проводили спільний військовий парад у Бресті під червоними прапорами і свастикою. Хіба не Сталін навчав Гітлера будувати концентраційні табори, Герінга - будувати літаки, а Гудеріана - танки? Чи пам'ятаєте ви, скільки фашистських генералів пройшли вишкіл на території СРСР?
Наші дідусі та бабусі боялися розповідати нам не тільки про Поліську Січ, а й про те, як по команді комуніста Постишева в Олевську був сформований та завантажений ешелон з так званими "ворогами народу" - жителями Олевського району і під конвоєм НКВС відправлений у небуття.
Нам раніше ніхто не розповідав, а ви про це мовчите, що Олевський Свято-Миколаївський храм до приходу січовиків був тарним складом, що Богослужіння у храмі почалися після ремонту та відбудови козаками Тараса Боровця. У цьому ж храмі була проголошена незалежна Олевська республіка, і присутніми при цьому були Олена Теліга (розстріляна фашистами у 1942 році), Олег Ольжич, якого нацисти закатували у концтаборі Заксенхаузен. Саме у цьому таборі перебував ув'язнений Тарас Боровець та інші борці за не-залежну Україну.
Комуністи розповідають про тисячі олевчан, яких розстріляли січовики, але не всім відомо, що Олевська республіка проіснувала всього лише з 21 серпня до 16 листопада 1941 року. Масові ж розстріли євреїв почалися 19 листопада, через три дні, після того, як військо Боровця покинуло Олевськ і почало партизанську війну на два фронти проти режимів і Гітлера, і Сталіна.
До речі, в архівних документах не зафіксовано розстрілів мирних жителів під час існування Олевської республіки.
Чи в незалежній державі ми живемо? Чи не святкуємо цьогоріч 20-річчя незалежності України? А якій державі служите ви, панове комуністи?
Депутати міської ради від ВО "Свобода" В. Коц, І. Давиденко.
пʼятницю, 22 квітня 2011 р.
«Вимагаємо!», або Чому посварились Андрій Васильович та Микола Володимирович (Дві версії на мітингу комуністів))
Офіційна
19 листопада під стінами Олевської райдержадміністрації відбувся мітинг протесту організований районною організацією Комуністичної партії України. Біля 35 прихильників комуністичних ідей обговорили проблемні питання сьогодення і прийняли резолюції з вимогами до влади:
1. Відмінити рішення Олевської міської ради від 28.02.2011 р. щодо надання згоди на встановлення пам'ятного знаку з нагоди 70-річчя утворення Олевської республіки.
2. Відмінити рішення Олевскої районної ради від 11.03.2011 р. щодо реорганізації Дружбівської селищної лікарні в селищну амбулаторію та недопущення скорочення кількості медичних закладів в сільській місцевості.
3. Припинити антинародні реформи, стрімкий ріст цін, продаж земель с/г призначення, відмовитися від підняття пенсійного віку і збільшення трудового стажу, зупинити закриття малокомплектних шкіл.
До групи людей похилого віку, яку зібрались з червоними прапорами біля входу до приміщення «білого дому», вийшли керівники району: голова Олевської РДА А.В.Дяченка, голова районної ради М.А.Харченка ряд працівників адміністрації. A.B. Дяченко вступив в дискусію з мітингуючими. Та діалогу не вийшло і через хвилин 20-ть представники влади покинули мітинг.
Неофіційна
Мітинг розпочався тихо-мирно. Та вже через кілька хвилин атмосфера політичної акції емоційно почала "накалюватися", призвівши до різких діалогів із штовханиною. Чому так сталось?
Здавалось, що організатори акції досягли бажаного до них вийшли керівники району, виникла можливість обговорити болючі питання і вплинути на їх вирішення. Але, вважаючи себе організатором і господарем акції, 1-й секретар районної організації КПУ М.В.Макарчук негативно відреагував на намір голови РДА взяти ситуацію під свій контроль: ігноруючи організаторів Андрій Васильович вступив у прямий діалог із рядовими учасниками мітингу, переконуючи їх в тому, що їх вводять в оману, що діють вони невірно. Відчуваючи, що хід акції йде не за розробленим сценарієм, Микола Володимирович використав потужний гучномовець, «заглушивши» розмову Андрія Васильовича з мітингуючими. «Шумова» атака вдалась.
Здавалось, далі мітинг пішов відповідно до плану. Та після виступу М.В.Макарчука депутат Новоозерянської селищної ради М.В. Курбеко, звертаючись до голови РДА, поставив питання про стан сільських доріг та необхідність машини «швидкої допомоги» для Дружбівської амбулаторії. Спроба А.В. Дяченка негайно дати відповіді на питання знову «не вписалась у сценарій». Ось тут й «пішла коса на камінь»: хвилин п'ять тривала «боротьба» - кому далі виступати. Перемогу отримав Микола Володимирович, який використовуючи гучномовець, як психологічну зброю, потужними децибелами майже в обличчя опоненту не давав можливості Андрію Васильовичу говорити: «Господин Дяченко, я тут руковожу митингом! Станьте в ложе приглашенных! Не нарушайте сценарий, мы дадим вам слово! Не махайте руками!» Ображений таким відношенням, А.В.Дяченко не став чекати в «ложе приглашенных» своєї черги на виступ («В мене немає часу. Будуть до мене питання - є прийоми громадян»), і покинув мітинг, забравши з собою представників РДА та журналістів газети «Зорі над Убортю».
На мітингу «дісталось на горіхи» і іншим опонентам комуністів: вимагаючи від М.В. Макарчука говорити українською, а не «фашистською»(!?), тобто російською мовою, отримав поштовх у груди Л.У. Полосенко, на молодого депутата міської ради О.В.Ніколайчука, який висловився «проти» резолюцій мітингу, здійснили «атаку» кілька ветеранів, один з яких «пригрозив»: «Я тебе переїду велосипедом». Після виступів кількох учасників мітингу та прийняття резолюцій, «шумна» акція закінчилась. Комуністи розійшлись з наміром зібратися в листопаді вже тисячним натовпом. Зріє революційна ситуація?
19 листопада під стінами Олевської райдержадміністрації відбувся мітинг протесту організований районною організацією Комуністичної партії України. Біля 35 прихильників комуністичних ідей обговорили проблемні питання сьогодення і прийняли резолюції з вимогами до влади:
1. Відмінити рішення Олевської міської ради від 28.02.2011 р. щодо надання згоди на встановлення пам'ятного знаку з нагоди 70-річчя утворення Олевської республіки.
2. Відмінити рішення Олевскої районної ради від 11.03.2011 р. щодо реорганізації Дружбівської селищної лікарні в селищну амбулаторію та недопущення скорочення кількості медичних закладів в сільській місцевості.
3. Припинити антинародні реформи, стрімкий ріст цін, продаж земель с/г призначення, відмовитися від підняття пенсійного віку і збільшення трудового стажу, зупинити закриття малокомплектних шкіл.
Неофіційна
Мітинг розпочався тихо-мирно. Та вже через кілька хвилин атмосфера політичної акції емоційно почала "накалюватися", призвівши до різких діалогів із штовханиною. Чому так сталось?
Здавалось, що організатори акції досягли бажаного до них вийшли керівники району, виникла можливість обговорити болючі питання і вплинути на їх вирішення. Але, вважаючи себе організатором і господарем акції, 1-й секретар районної організації КПУ М.В.Макарчук негативно відреагував на намір голови РДА взяти ситуацію під свій контроль: ігноруючи організаторів Андрій Васильович вступив у прямий діалог із рядовими учасниками мітингу, переконуючи їх в тому, що їх вводять в оману, що діють вони невірно. Відчуваючи, що хід акції йде не за розробленим сценарієм, Микола Володимирович використав потужний гучномовець, «заглушивши» розмову Андрія Васильовича з мітингуючими. «Шумова» атака вдалась.
На мітингу «дісталось на горіхи» і іншим опонентам комуністів: вимагаючи від М.В. Макарчука говорити українською, а не «фашистською»(!?), тобто російською мовою, отримав поштовх у груди Л.У. Полосенко, на молодого депутата міської ради О.В.Ніколайчука, який висловився «проти» резолюцій мітингу, здійснили «атаку» кілька ветеранів, один з яких «пригрозив»: «Я тебе переїду велосипедом». Після виступів кількох учасників мітингу та прийняття резолюцій, «шумна» акція закінчилась. Комуністи розійшлись з наміром зібратися в листопаді вже тисячним натовпом. Зріє революційна ситуація?
Нові кадрові призначення
Минулого тижня відбулось представлення нових керівників відділів Олевської районної державної адміністрації.
Начальником відділу культури і туризму РДА з 7 квітня ц.р. призначено Ірину Василівну Кльоц, яка до призначення працювала директором Олевської дитячої музичної школи (з серпня "2006 р.), до того викладачем по класу фортепіано, зав. фортепіанним відділом ДМШ (з 1997 року). Освіта - вища, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет (2005 р.), музично-педагогічний факультет.
Начальником відділу у справах сім'ї, молоді та спорту РДА з 13 квітня ц.р. призначено Світлану Олегівну Мельник (до цього кілька років не працювала). Освіта - вища, закінчила Київський національний університет культури і мистецтв (2000 р.) за спеціальністю «театральне мистецтво».
Директором музичної школи стала Тетяна Антонівна Тимків, до призначення працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін школи, ще раніше - директором РБК.
Представлення працівникам відділу культури і туризму нового керівника відбулось 11 квітня о 10-й годині в приміщенні районного Будинку культури за участю заступника голови РДА О.С.Ковальчука.
Після завершення короткої процедури представлення вдалось поспілкуватися з О.С.Ковальчуком:
- Чому вибір випав саме на І.В.Кльоц? Чого ви чекаєте від нового керівника?
- По-перше, Ірина Василівна має досвід роботи керівником. По-друге, енергійна. По-третє, досить контактна. У неї не було такого щоб вона з кимось принципово розійшлася у баченні проведення певних заходів. Вона завжди націлена лише на роботу, толерантна. Сподіваюсь, що буде налагоджена нормальна співпраця з усіма сільськими громадами, і міською в тому числі, «підтягнеться» рівень роботи працівників культури більш ефективно будуть використовуватися кошти відділу культури і туризму.
Першими враженнями від початку роботи з нами поділилась І.В.Кльоц.
- Ірина Василівна, вітаємо вас із призначенням. З чим ви прийшли працювати, які ваші плани?
- З гарним настроєм, з надією, що буде добра співпраця, нормальна робота, взаємопорозуміння в колективі. Я вважаю, що всі заходи повинні проводились разом: не відділ культури робить один захід, а міська рада- другий, а лише спільно.
- Які заходи заплановані як першочергові?
- Відзначення 25-річчя Чорнобильської аварії, підготовка до святкування дня Перемоги та до відзначення Дня міста.
- Як ви відноситеся до напрацювань та здобутків вашого попередника?
Нормально, були гарні фестивалі і гарні задумки. Щось будемо підтримувати, щось заплануємо нове. Я можу висловити лише свою думку, але необхідно все обговорити в колективі.
- Тобто для вас визначальною є колективна думка?
- Обов'язково. Керівник і має вести таку роботу.
- Ірина Василівна, бажаю вам успіхів в роботі і сподіваюсь, що здобутків у сфері культури буде ще більше.
- Будемо намагатись. Керівника оцінюють не на цю хвилину а через певний період. Навіть після того, як людина вже не працює і проходить років п'ять чи більше, тоді вже порівнюють роботу. Мабуть, так.
Начальником відділу культури і туризму РДА з 7 квітня ц.р. призначено Ірину Василівну Кльоц, яка до призначення працювала директором Олевської дитячої музичної школи (з серпня "2006 р.), до того викладачем по класу фортепіано, зав. фортепіанним відділом ДМШ (з 1997 року). Освіта - вища, закінчила Рівненський державний гуманітарний університет (2005 р.), музично-педагогічний факультет.
Начальником відділу у справах сім'ї, молоді та спорту РДА з 13 квітня ц.р. призначено Світлану Олегівну Мельник (до цього кілька років не працювала). Освіта - вища, закінчила Київський національний університет культури і мистецтв (2000 р.) за спеціальністю «театральне мистецтво».
Директором музичної школи стала Тетяна Антонівна Тимків, до призначення працювала викладачем музично-теоретичних дисциплін школи, ще раніше - директором РБК.
Представлення працівникам відділу культури і туризму нового керівника відбулось 11 квітня о 10-й годині в приміщенні районного Будинку культури за участю заступника голови РДА О.С.Ковальчука.
Після завершення короткої процедури представлення вдалось поспілкуватися з О.С.Ковальчуком:
- Чому вибір випав саме на І.В.Кльоц? Чого ви чекаєте від нового керівника?
- По-перше, Ірина Василівна має досвід роботи керівником. По-друге, енергійна. По-третє, досить контактна. У неї не було такого щоб вона з кимось принципово розійшлася у баченні проведення певних заходів. Вона завжди націлена лише на роботу, толерантна. Сподіваюсь, що буде налагоджена нормальна співпраця з усіма сільськими громадами, і міською в тому числі, «підтягнеться» рівень роботи працівників культури більш ефективно будуть використовуватися кошти відділу культури і туризму.
Першими враженнями від початку роботи з нами поділилась І.В.Кльоц.
- Ірина Василівна, вітаємо вас із призначенням. З чим ви прийшли працювати, які ваші плани?
- З гарним настроєм, з надією, що буде добра співпраця, нормальна робота, взаємопорозуміння в колективі. Я вважаю, що всі заходи повинні проводились разом: не відділ культури робить один захід, а міська рада- другий, а лише спільно.
- Які заходи заплановані як першочергові?
- Відзначення 25-річчя Чорнобильської аварії, підготовка до святкування дня Перемоги та до відзначення Дня міста.
- Як ви відноситеся до напрацювань та здобутків вашого попередника?
Нормально, були гарні фестивалі і гарні задумки. Щось будемо підтримувати, щось заплануємо нове. Я можу висловити лише свою думку, але необхідно все обговорити в колективі.
- Тобто для вас визначальною є колективна думка?
- Обов'язково. Керівник і має вести таку роботу.
- Ірина Василівна, бажаю вам успіхів в роботі і сподіваюсь, що здобутків у сфері культури буде ще більше.
- Будемо намагатись. Керівника оцінюють не на цю хвилину а через певний період. Навіть після того, як людина вже не працює і проходить років п'ять чи більше, тоді вже порівнюють роботу. Мабуть, так.
Підписатися на:
Дописи (Atom)