Рейтинг

неділю, 29 травня 2011 р.

Випуск Олевської гімназії 2011 року

Закінчення навчального року у всіх жителів міста асоціюється з проведенням святкових випускних вечорів. 27 травня двері районного Будинку культури вперше в цьому році відчинили учні Олевської гімназії.
Вся шкільна родина зібралася на традиційне свято випускного вечора, щоб разом поринути у спогади, мрії, сподівання, відчути радість, смуток та світлу печаль…Тобто все те, що протягом одинадцяти років передувало нинішньому святу.
34 учні цього року проводжали у доросле життя педагоги Олевської гімназії. Ці красиві та впевнені у собі особистості вже не схожі на тих маленьких першокласників, котрі колись так боязко переступали поріг школи. Красуні дівчата та сучасні хлопці дивували своєю неповторністю присутніх в залі людей. Сьогодні вони в востаннє збираються разом для того, щоб отримати сертифікати зрілості та стати самостійними і достойними громадянами великої України.
Директор гімназії Рябой Євген Миколайович урочисто привітав своїх випускників зі святом, та від всього серця побажав великих звершень та здобутків. Саме з рук директора учень гімназії мав велику честь першим, під гучні оплески залу, отримати свідоцтво про повну середню освіту.
Далі до мікрофона підішли ті, хто заміняв у стінах школи учням батьків. Так, це вони, класні та неперевершені керівники – Заруба Геннадій Вікторович та Виговська Валентина Леонідівна. Вони, як ніхто інший з педагогів знає переваги та недоліки своїх вихованців. Саме ці люди були поруч у хвилину радості та смутку, тому їх присутність на урочистому заході була вкрай важливою.
Зі сльозами на очах дівчата отримували атестати, а вчителі тремтячим голосом вручили їх. Навіть постійно строгий та серйозний завуч Шинкар Анатолій Олександрович виглядав досить незвично. А стосовно жартів, котрі лунали з вуст викладачів і учнів, то це заслуга режисера та автора сценарію Заруби Тамари Валентинівної.
Хвилюючим був цей день не лише у випускників. Не менше хвилювалися і їхні батьки. Відчували, як шалено б'ється серце, а то зовсім десь зникав його стукіт, бо у вирій життя полетять їх пташенята.
Далі ми непомітно підійшли до логічного завершення. Приємним та незрівнянним було відзначення тих людей, котрі 11 років наполегливо працювали й демонстрували відмінний результат. Анатолій Олександрович разом з директором Євгенієм Миколайовичем нагородили медалями п’ятьох випускників, а точніше випускниць. Дубик Людмила, Дигас Альона, Рабош Вікторія були нагородженні золотими медалями, а Мидловець Тетяна та Вардецька Юлія – срібними.
Наостанок випускники подарували своїм вчителям оригінальну пісню, яка і стала прощальним акордом вечора…

Немає коментарів:

Дописати коментар