Рейтинг

четвер, 10 березня 2011 р.

«Мов гострий ніж буває слово...»

Під час візиту до Олевської школи №3 та спілкування із педагогами та учнями ми дізнались, що у них є певний привід відчувати задоволення від своєї роботи та навчання: 3 учні школи стали учасниками обласного етапу Малої академії наук. Зокрема, 23-24 лютого в Житомирі захищали свої дослідницькі роботи учні 11-А класу Лузіна Лілія та Зарецький Михайло. Лузіна Лілія розповіла, що її робота, підготовлена під керівництвом Н.І.Левчук, носить назву «Жінка у суспільно-політичному, економічному та культурному житті Олевська»: «В ній я розповідаю про відомих жінок району, які працювали на керівних посадах. У секції з Історії України, де я захищалась, було 18 учасників, всі діти дуже розумні. Виступати не боялась, відповіла на всі запитання». Зарецький Михайло захищав роботу з філософії на тему «Подібність вірусів до людей», керівник - Н.І.Левчук: «Які враження? Виступив нормально, було цікаво, непоганий результат. Хотіли вибороти додаткові бали на ЗНО, але не дотягли».
Крім того, 2-3 березня учениця 9-Б кл. Лузіна Дарина (Тема роботи «Магічні квадрати», керівник С.Ф.Глухова) буде брати участь в роботі секції «Математика».
Тобто, результати добрі, враховуючи і той факт, що лише дві школи району спромоглися підготувати учнів для участі в районному етапі МАН: з 4-х учасників, три – були з Олевської школи №3, і всі вони здобули право захищати свої напрацювання в Житомирі. Але чомусь , радість і гордість за своїх учнів у Н.І.Левчук, С.Ф.Глухової та інших вчителів школи затьмарюють почуття образи та обурення. Приводом для негативних емоцій педагогів стала невеличка замітка «Чи виправдаються сподівання на МАН?» в газеті «Новини Олевська» від 18 лютого ц.р. В чому ж суть?
Говорить заступник директора школи з навчально-виховної роботи Світлана Фомівна Глухова «Ще в лютому 2010 року ми в школі розробили положення про учнівську конференцію з метою залучення учнів до пошукової творчої діяльності. Конференція проводилась у три етапи і завершилась 20 січня ц.р. захистом учнівських робіт. Підсумки конференції широко висвітлено в районній пресі. Нагадаю, що її учасниками стали 13 учнів, найкращі з них були визнані переможцями у п'яти номінаціях: «Цікаві пошукові знахідки» - Лузіна Дарина, «Активна життєва позиція» - Симончук Галина, «Найкращий публічний виступ» - Винниченко Олександр, «Оригінальний проект» - Зарецький Михайло, «Гран-прі за пошуково-дослідницьку діяльність» - Лузіна Лілія.
Лише кращі роботи - їх три - були направлені для участі в районному етапу МАН. У нас не було наміру готувати 13 науково-дослідницьких робіт, як про це пише І.Захарченко. Обурює те, що, не побувавши на районному конкурсі, автор статті робить образливі для учнів та вчителів висновки про рівень учнівських робіт - що вони «радше реферативні, аніж наукові». Для нас головне, щоб діти здобули перші навички дослідницької роботи, поглибили свої знання з предмету зробили навчання в школі цікавим, а не гнатися за відзнаками на «обласному та навіть всеукраїнському рівні».
Після такої «заохочувальної» оцінки дитячої праці, зовсім недоречно звучать слова І.Захарченка про «Велику науку» і «чималий клопіт» у досягненні «якихось значимих успіхів» учнями та наставниками».
Дійсно, «мов гострий ніж буває слово...». Треба дуже ретельно підбирати слова, щоб не ставало так, що зовні вони начебто солодкі, а суть їх - гірка і образлива.

Немає коментарів:

Дописати коментар